На виставці в музеї Лесі Українки представлено п'ять листівок, підписаних рукою поетеси, і більше 20 від близьких людей письменниці. Картки датовані 1904-1914 роками. Основна частина колекції - це приватне листування під час перебування на лікуванні в Єгипті.

Листування не інформативне, попереджають фахівці, більше - описове. Ще донедавна про його існування знали хіба що посвячені.

Тетяна Данилюк, завідувачка музеєм Лесі Українки, говорить, що "у кожній листівці, адресованій певному адресату, Леся Українка запитує про стан здоров'я родини. Цікавиться родинними новинами, успіхами. І повідомляє про себе, про своє здоров'я, як відбувається лікування й коротке про те, з ким спілкується".

Нові надходження музею уважно оглядають студенти. Кольорових і чорно-білих листівок з автографами відомої жінки та її рідних на виставці більше двох десятків.

Залишитися на батьківщині поетеси їм допоміг академік Жулінський, член Наглядової ради Волинського державного університету (ВДУ).

Місцеві дослідники творчості Лесі Українки вважають, що листівки найкраще презентують "волинський" характер письменниці, її смак.

Данилюк стверджує, що "ці листівки дозволяють простежити певні фрагменти життя письменниці. Зокрема, листівки написані Лесею Українкою, відображають її єгипетський період життя, а 20 листівок її родинного оточення - засвідчують час перебування родини в Грузії".

У фондах музею Лесі Українки, де нині експонують її приватне листування, чимало рідкісних матеріалів про творчість самої поетеси та її близьких: Олени Пчілки, Михайла Драгоманова, Климента Квітки.

За матеріалами Korrespondent