Олександр Левак – першокурсник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Навчається на факультеті інформатики та обчислювальної техніки.

Усміхаючись, хлопець зізнається, що вступити до вишу було легше, ніж зараз навчатися. Втім він не з тих, хто пасує перед труднощами. Попри складну навчальну програму, Сашко не закинув роботу над власним проєктом, яка не лише увінчалася успіхом, а й дала можливість стати одним з найяскравіших юних стартаперів України.

«Усе розпочалося з гуртка робототехніки, про який я дізнався у школі, – розповідає Сашко. – Якось на уроці до нас у клас прийшла завуч і сказала, що є нагода вивчати робототехніку в університеті при Малій академії наук. Мене це зацікавило, тож пішов на заняття. Сподобалося. Так із восьмого класу почав займатися. А в дев’ятому класі узявся працювати над науковою роботою».

Юнак каже, що дев’ятикласником він тільки отримував знання, вчився працювати в різних програмах з 3D-моделювання, щось пробував робити руками. У 10-11 класах уже взявся за більш серйозну роботу. «Із нею мені пощастило брати участь у різних конкурсах та виборювати призові місця. Зокрема це «Майбутнє України» – конкурс від МАН, у якому здобув перше місце, а також конкурс із захисту наукових робіт», – провадить юнак.

Хлопець додає, що його наставник Віктор Сичук намагався йому не надто допомагати, лише скеровував, а працював над своїм проєктом Сашко сам.

Суть розробки Олександра Левака – в поєднанні у одній установці трьох апаратів: мультифункціонального верстата, призначеного для обробки м’яких матеріалів, зокрема фанери, 3D-принтера, за допомогою якого можна друкувати деталі з пластику, та лазерного гравера.

«Ця установка функціонує. Першу версію було зроблено, протестовано 3D-друк і фрезерування, однак були недоліки в точності обробки і друку, тож зараз допрацьовую вже другу версію, у якій всі ці неточності мають зникнути», – пояснює Сашко.

Хлопець каже, що другу версію своєї установки допрацьовував в університеті. «Але зараз верстат майже готовий стоїть у мене вдома, днями мають приїхати ще деякі деталі – і вже складу його повністю та зможу провести тести й оцінити, як він працює», – планує студент.

Установку, яку створив юний стартапер, можна використовувати у лабораторіях прототипізації, а також у сферах, де застосовують 3D-принтери і фрезерні верстати. Її перевагою є те, що можна зекономити робочу площу. «Якщо використовувати таку установку, то вам уже не потрібно багато обрізного приладдя. На цьому верстаті ви зможете і фрезерувати, і виконувати 3D-друк», – пояснює хлопець.

Зі своєю розробкою Сашко Левак зі ще чотирма талановитими юними стартаперами поїде до США на найбільший всесвітній конкурс стартапів Startup world cuр у Кремнієву долину.

«Цим опікується Мала академія в Києві. У них є UF-інкубатор, де займаються просуванням стартапів. Там нам дають знання, як і що маємо робити, як треба складати бізнес-план тощо. Ми презентуватимемо свої проєкти різним компаніям, венчурним фондам, шукатимемо спонсорів, які були б зацікавлені інвестувати кошти в наші розробки. Будемо там близько десяти днів, – розповідає юнак. – Щоправда, у зв’язку з карантином наша поїздка, запланована на 25 травня, відтерміновується».

Студент каже, що вітчизняних інвесторів, на жаль, чомусь мало цікавлять інноваційні розробки, а от за кордоном спонсорів знайти значно легше. «Я дуже хотів би бути корисним своїй країні, – зазначає він. – І якщо бачитиму, що у нас все йде на краще, що є умови для розвитку, залюбки працюватиму тут. Але якщо ні, то теж не сидітиму склавши руки й працюватиму там, де зможу використати свій потенціал».

А ще Сашко не з тих, кого цікавить суто наукова робота. Він – активний спортсмен, грає у футбол. Каже, що зараз чимало часу виділяє на спілкування з друзями та особисте життя. «Хочу бути всебічно розвиненою особистістю, успішною людиною й від життя брати все по максимуму», – усміхається на прощання.