Буквар – це один із найперших підручників, зі сторінок якого до нас озивається наука. Мабуть, кожен пам’ятає свій букварик – величезну (як нам усім в дитинстві здається) книгу із яскравими малюнками і гарними літерами. А от як виглядали українські абетки та букварі в давнину? З чого постала українська азбука?  Якою була і як називалася перша навчальна книга для дітей (та й не лише дітей, а й часто дорослих) у минулому? Як у ній зосереджувався мовний всесвіт маленького українця? Відповіді на ці запитання знайшли учні – слухачі секції української мови Волинської обласної МАН під наставництвом керівника секції,  кандидата філологічних наук, доцента кафедри історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Тетяни Миколаївни Тарасюк.

11 листопада 2016 року відбулася лекція-презентація «Мововсесвіт українських абеток і букварів», що стала водночас завершенням тижня факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Серед запрошених гостей – педагоги Волинської обласної МАН та викладачі факультету філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Доповіді-презентації юних манівців (Софії Антоненко, Юлії Дубенської, Богдани Кочулап, Ольги Кудісової, Оксани Медвідь, Богдани Лесик, Юлії Лопачак, Анастасії Сергієнко, Анастасії Шереметьєвої, Олесі Шпоти,  Анастасії Ящук) вирізнялися глибиною представленого матеріалу й науковістю викладу.

 Присутні поповнили свої знання про перший друкований «Буквар» Івана Федорова, «Граматку» Мелетія Смотрицького, «Граматику малоросійського наріччя» Олексія Павловського, «Граматку» Пантелеймона Куліша, «Букварь южноруський» Тараса Шевченка, «Українську абетку» Миколи Гатцука, «Українську граматку» Іллі Деркача, «Граматку» Тимофія Лубенця, «Рідну мову» О. Базилевича, «Український початковий букварець» І. Пухальського, «Український буквар» Софії Русової, «Українську граматку до науки читання й писання» Бориса Грінченка, а також про видання такої літератури за межами материкової України: «Граматку (буквар) і Першу читанку для першого року навчання» Антона Крушельницького (Відень), «Буквар для дітей першого року науки» (Вінніпег), «Українсько-слов’янський буквар і перше навчання в Законі Божому» (Варшава).

Своєрідним девізом-підсумком став духовний заповіт Пантелеймона Куліша: «Шануй же всяк своє рідне слово, которе не од кого иншого, як од самого Бога нам надане, і не для того надане, щоб ми дар Божий зневажили і забули».

На завершення Світлана Калениківна Богдан, кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та культури української мови факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки, побажала усім присутнім й надалі цікавитись мовознавчими аспектами, щоразу душевно і трепетно відкривати мову нашого всесвіту.