Літо – пора відпочинку. Однак волинські манівці щоразу підтверджують гіпотезу, що це ще й час активного пізнання нового, розширення власного світогляду, проведення наукових досліджень та пошуків.
З 20 по 21 серпня 2015 року Волинською обласною МАН для слухачів стаціонарних секцій було організовано навчально-краєзнавчу експедицію за маршрутом «Луцьк-Вишнівець-Кривче-Хотин-Бакота-Кам’янець-Подільский». У перший день учасники експедиції побували у родовому маєтку Вишневецьких, де змогли ближче познайомитись зі славною історією українського народу, усвідомити важливість патріотичної відданості рідній батьківщині. Подорож продовжилась стежками Тернопільщини і привела слухачів до таємничих глибин підземної перлини Поділля - Кришталевої печери, що у селі Кривче. Учасники експедиції пройшли маршрут протяжністю 2.8 км. Надзвичайно цікаво було бачити темно-коричний гіпс, вимитий водами стародавнього Сарматського моря, у Зоологічному залі - скульптури миші, орла, сови, дельфіна. Підземні маршрути печери вражали юних спелеологів своєю неповторністю та легендами. Далі група вирушила до одного з семи чудес України – Хотинської фортеці. Багатюща історія будови, її існування, миру та війн фортеці захопила дітей та привідкрила таємницю своєї непереможності. Велич та сила фортеці надзвичайно надихнула учасників своїм неповторним історичним минулим. З мурів вкотре лунало - «Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля…»
Другий день групи пролягав через природоохоронний заповідник «Медобори», експедиція продовжувалася в одному із сакральних місць України – Бакоті. Мекка туристів, геологів, краєзнавців зустрічала учасників експедиції безмежною позитивною енергетикою, фантастичними краєвидами та таємничими легендами. Науковий керівник експедиції - Олександр Павлович Вовк, провідний науковець Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, керівник секції геології ВОМАН детально у своїй розповіді зупинився на донних горизонтальних утвореннях, що добре видніються на схилах Бакотської затоки, крутих берегах Дністра. Учні також відвідали Бакотський скельно-печерний Свято-Михайлівський монастир, який знаходиться на висоті близько 70м в урвищі берега, яке утворене твердими сілурійськими вапняками, в яких Дністер прорізав каньйон глибиною до 120 м. Перша згадка про монастир відноситься до 1362 року. Далі шлях пошуковців пролягав до Кам’янця-Подільського – міста семи культур. Його старі вулички, правічні храми, могутня фортеця - закарбувалися у пам’яті учасників експедиції таємничими історіями та оповідками.
Закінчувалася друга доба подорожі. Втомлені та окрилені своїм, подекуди новим, знайомством з історією України, геологічними розвідками, цікавими екскурсіями, слухачі повернулися на Волинь. Попереду новий навчальний рік та стільки нових креативних ідей, досліджень. Тож, уперед юна наукова еліто України, у Ваших руках майбуття держави, її становлення та розвиток.
